Історія кафедри теплоенергетики та енергозберігаючих технологій УІПА
РОБОТА КАФЕДРИ В НОВИХ УМОВАХ
Філії кафедри, організація навчально-науково-виробничого комплексу «Енергетик» (1978- 1991 рр.)
У 80-і роки рішенням Міненерго УРСР та Мінвузу УРСР було організовано три філії кафедри ТЕС УЗПІ:
1) На Зміївській ГРЕС (1984 г.). Зав. філією – директор станції В. П. Мережко.
2) У південній філілії Всесоюзного теплоенергетичного інституту, м.Горлівка (1987г.). Зав. філією –директорЮжВТІ, д-р.техн. наук, проф. А. А. Мадоян.
3) У Інституті проблем машинобудування АН УРСР (1988 р). Зав. філією –д-р.техн. наук, проф. А. А. Палагін.
Наявність філій кафедри в організаціях різного профілю дозволило урізноманітнити та актуалізувати тематику НДР студентів, курсових та дипломних проектів, яка враховувала нагальні завдання практичної теплоенергетики: модернізації, реконструкції та технічного переозброєння діючих ТЕС, розв’язання екологічних проблем.
Зважаючи на нагальну проблематику визначалися і дисципліни, за якими слід вести підготовку фахівців. Для денної форми навчання такими дисциплінами стали «Паливно-транспортне господарство і шлаковидалення на ТЕС (філія на Зміївській ГРЕС), «Випробування і налагодження теплоенергетичного устаткування»(філія в ЮжВТІ), а також «Основи наукових досліджень» та«САПР ТЕУ» (філія в ІПМАШ). До того ж, в перших двох філіях проводили експлуатаційну та проектно-експлуатаційну навчальну практику студентів.
Досвід організації навчального процесу в філіях надавкафедрі можливість проводити навчання студентів-вечірників, які були працівниками Зміївської ГРЕС, цей захід потребував відряджань викладачів на вечірні заняття у сел. Комсомольскій. Перший випуск інженерів-теплоенергетиків за цією формою навчання (одна академічна група) відбувся в 1988 г. (усього було п’ять випусків – 100 чол.).
З 1981 р на кафедрі проводилась цільова підготовка інженерів-теплоенергетиків. Усього було укладено 11 договорів з енергетичними підприємствами (ВЕО Харківенерго, Донбасенерго і Дніпроенерго) щодо цільової підготовки. Такі угоди забезпечували комплектування контингенту студентів першого курсу в середньому на 30-50%. Відповідно до договорів, сторони виконували такі обов’язки: профорієнтаційна робота, організація виробничої практики, узгодження тематики курсових і дипломних проектів, стажування викладачів кафедри.Також передбачалосязалучення викладачів і студентів денної форми навчання до НДР за тематикою підприємств та впровадженню результатів наукових робіт у виробництво.
Студенти-теплоенергетики у блочного щита управління ТЕС при проходженні виробничої практики
На початку 80-х рр. на кафедру прийшли працювати доц. В.І. Мартінкус, ас. І.І. Лугініна, доц. С.С. Плохов; співробітниками НДС у стали ст. інж. І.К. Партола, с. н. с. В.О. Кострикін, с. н. с. В.Я. Трофімов.
Тривали НДР з топочно-пальникової тематики на Криворізькій ДРЕС-2 (кер. –доц. А.П. Назарчук, відп. вик.– м. н. с. Л.В. Морозова, ст. інж. І.К. Партола), Кременчуцькій ТЕЦ та Вуглегорській ГРЕС. Був отриманий значний ефект від впровадження 70 теплових пальників для спалювання вугілля погіршеної якості на Криворізькій ДРЕС-2.
У 1987 р було укладеногоспдоговір з НВО «Турбоатом» щодо дослідження режимних характеристик турбоустановки КТ-1070-60 / 100 у системі теплопостачання великої теплофікаційної потужності для атомної теплоелектроцентралі АТЕЦ-2000 (керівник – доц. І. Г. Шелепов, відп. виконавець – ст. н. с.В.О.Кострикін).
У 1982 г.кафедру знову очолив доц. І.Г. Шелепов.
У 1986 р у зв’язку з переведенням його на іншу роботу, кафедрою протягом чотирьох років (1986-1990 рр.) керував доц. В.І. Промоскаль.
У 1988 р кафедра ТЕС була перейменована в кафедру теплоенергетичних установок теплових електричних станцій («ТЕУ ТЕС»).
У 1991 р УЗПІ був перейменований у Харківський інженерно-педагогічний інститут (ХІПІ).
З урахуванням процесів соціально-економічних змін,які відбуваються в суспільстві,кафедра акцентувала своєю діяльність на взаємній зацікавленості і відповідальності підприємств, установ, навчальних закладів та тих, хто навчається, упідвищенні якості підготовки інженерно-технічних кадрів для енергетики і ефективності використання їх на виробництві. Саме тому кафедра дійшла висновкущодо необхідності організації навчально-науково-виробничого комплексу (ННВК) «Енергетик» (липень 1990). До цього комплексу увійшли:
1) кафедра «ТЕУ ЕС» ХІПІ(з філіями на Зміївській ГРЕС, на ЮжВТІ та вІПМАШі), кафедри електричних станцій і електропостачання (ХІПІ) (з філіями на Харківській ТЕЦ-3), кафедра економіки галузей промисловості (ХІПІ);
2) підприємства виробничих об’єднань (ВЕО) «Донбасенерго», «Дніпроенерго» та «Харківенерго»;
3) харківське відділення інституту «Атоменергопроект»;
4) Зуєвський, Штерівський, Київський, Бурштинський енергетичний технікум;
5) Придніпровський і Слов’янський енергобудівельні технікуми;
6) Зуєвські СПТУ № 48 і середня школа № 17.
Керувала діяльністю ННВК «Енергетик» науково-технічна рада на чолі з ректором ХІПІ С.Ф. Артюхом. Одним з перших було рішення НТР про відкриття спеціального факультету з перепідготовки інженерів енергетичних підприємств і працівників, які не мають базової енергетичної освіти. У 1991 році, за наказом Мінвузу та Міненерго УРСР при ХІПІ був організований факультет перепідготовки кадрів за спеціальністю «Екологія та підвищення ефективності використання природних ресурсів (спеціалізація –ефективність теплоенергетичних установок і захист навколишнього середовища)». В. о. декана був призначений доц. В.І. Промоскаль. Тривалість навчання на факультеті становила 2 роки. Відбулися два випуски факультету( перший – у 1993 р). Через складнощі комплектування контингенту слухачів в обставинах того періоду діяльність факультету була припинена.
За поданням ННВК «Енергетик» Мінвуз УРСР дозволив весняний прийом до ХІПІ тих випускників енергетичних технікумів, хто був членом ННВК. У 1991 р до інституту було зараховано 29 чол.